Пам'ять – нескінченна книга
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
На книжковій виставці представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.
На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна змести сліди злочину. Можна враз і вдруге, і втретє переписувати історію на угоду влади чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.
23 листопада у Матвіївській сільській бібліотеці була проведена історична година »Голодний рік , голодний вік.»
Оголошена хвилина мовчання та була запалена свічка. З нагоди вшанування пам ,яті жертв, Голодомору-геноциду активістка Нікіфорова М.С. випекла «Хліб життя »- символ взаємодопомоги і спротиву українського народу в 1932-1933 роках.
Була оформлена тематична полиця-спомин «Чорна сповідь мого народу».
